"Було це давно. В одного пана була дуже хвора донька. Що вн тльки не робив для не, та вилкувати було марно. Часто пан вивозив доньку на прогулянку. Якось прожджали вони повз джерело, напилася двчина з нього води, вмилася нею й... одужала. З того часу пшла про джерело слава. Переказували люди, що, хто води ц випив, якщо гарним був, ще кращим ставав, якщо сильним був, ще ставав ще сильншим, хто ж хворим був, здоров'я тут здобував. ¶шли сюди люди, пили воду, набирали з собою клали монети в капличку бля джерела. Почула про це хитра врейка Рейзя, побудувала бля джерела корчму. Подорожн здалеку йшли, хотли вдпочити, пдкрпитися. Отак вона збагатилася бля цлющого джерела, земл ц почали називати Рейз". А нша легенда ось що розповда: "Вдпочивали бля озера козаки, радились про сво подальш д. Почув хню розмову один врей, та й пшов до татарв, розповв усе. Нагородили його золотом. Вислухав вн вс плани татарв виршив ще раз збагатитись. Пшов до козакв розповв м задуми татар. Та козаки також хитр були, запитали його: "Звдки татари дзнались про наше мсце стоянки? А ти як дзнався про хн плани?" Не хотв врей ззнаватись, та припекли козаки йому п'яти все розповв вн як було. Козаки зробили засдку перерзали всх татар. Вд слова "рзня" нби й походить назва "Рейзя". А найбльш достоврною легенда про укранських двчат-полонянок, яких збрали татари з навколишнх сл повели на невльницьк ринки. По дороз двчата чинили опр, та звльнитися не вдавалося. Покарання непокрним було надзвичайно жорстоким. Двчат живцем закопали насипали на цьому мсц пагорб. Довго долинали крики стогн з-пд земл. Багато часу минуло вдколи стоть на пагорб пам'ятник, оббитий втрами, обмитий дощами, що зветься у народ Ян. 7 липня 2001 року вн пережив друге сво народження - Хрнницька громада вдреставрувала надала можливсть знову милуватись ним. Старожили розповдали, що в 30-т роки, коли довго не було дощу, люди хресним ходом шли до цього мсця, молилися Богу отримували дощ. У кам'янй споруд знахо
Проте найголовнше в санатор - це ункальний вид медичних послуг - грязелкування. Гряз Демидвського краю - дин в Укран за свою лкувальною та оздоровчою дю. Поклади складаються з слабкосульфдного прсноводного високозольного торфу з вкрапленням у ньому рзновидв геоботанчного складу (зверху вниз): осокового, очеретово-осокового та дерево-осокового. На першому поверс спального корпусу розмщене грязеве та лкувальне вддлення. Лкувальне вддлення оснащене сучасною медичною апаратурою, фтобаром, де дти п'ють лкувальн ча (нирковий, шлунковий, заспокйливий), що приготован з мсцевих екологчно чистих трав. Тут також знаходиться нгаляторй, водно-лкувальне вддлення (лкувальн ванни, пдводний масаж, душ Шарко, циркулярний душ), стоматологчний кабнет, масаж, електрофзпроцедури. ¶ все це оточено напрочуд щедрою й мальовничою природою. Цей зелений край ма безлч голубих рчок, озер, лсових масивв, серед яких видляються просто казков мсця. Вд першого подиху весни аж до блих снгв раду нас свом розматтям дивовижний свт природи. Вс жител ц мсцевост знають урочище "Рейз", повз нього йдуть до лсу. Тут завжди можна напитися холодно, цлющо води. Довгий час було це джерело лише згадкою для жителв навколишнх сл. Псля наполегливо роботи мелораторв висохло кришталеве джерельце, заросло травою. Та взялися за цю справу жител села, забринло, заспвало джерело втшаючи перехожих. ґ багато розповдей легенд про нього. Ось одна з них.
Точних вдомостей про рк заснування Хрнникв нема. Очевидно, що поселення сну здавна. 1545 р. датуються перш дан про село. В 1545 р. Тут була помщиця Хреницка, в 1569 р. - Михайло Хреницкий, ще пзнше - ¶ван Хрнницький - луцький земський суддя. В архв знаходимо: "В 1616 р. його милсть пан ¶ван Хрнницький, суддя земський Луцький, на великому шляху на р. Стир в матку свому спадковому Хрнниках для перезду мст збудував. Мст той постйно направи потребу, тому просить милост короля з канцеляр грош видлити на направу того моста". На село неодноразово нападали ноземн загарбники, це пдтверджу велика кльксть знахдок старовинних речей, особливо рзних монет. Отже, Хрнники - привабливе мсце дяльност як для сторикв, так археологв, як сьогодн продовжують тут дослдницьк роботи. Знайдено ункальн документи з давньо стор краю. Особливо цкав вдомост отриман щодо стор та культури давньогерманських готських племен. Пам'ятка готв ункальною за розмрами багатством матеральних залишкв. Ось уже 12 рокв поблизу Хрнницького водосховища працю група археологв пд кервництвом заступника директора ¶нституту археолог, професора, добре вдомо людини на Рвненщин Дениса Никодимовича Козака. Знайдено зразки монет, србний наконечник стрли, аналогв якому нема в Укран. Шедевр археологчно знахдки - Божок, римський витвр мистецтва. "Заради таких знахдок можна працювати не один сезон", - стверджу археолог. Сьогодн на берез водосховища с. Хрнники багато вдпочиваючих, адже тут у сосновому лс розкинулися будвл санаторю "Хрнники". Санаторй ма хорошу базу для вдпочинку та лкування. Тут вдпочивають та оздоровлюються дти, що постраждали вд авар на ЧАЕС. Чудова кухня з п'ятиразовим харчуванням задовольнить найвибагливш смаки вдпочиваючих. На територ санаторю розмщено спортивний тенсний майданчики, гров автомати. ґ бблотека, бльярд, бар з безалкогольними напоями. Широка алея виводить з лсу на берег Стиру, де раду око чудовий пляж, забезпечений мсцями для купання, накриттям вд сонця, лежаками та волейбольним майданчиком. Бля прсу дружно погойдуються катамарани човни. Вдпочивати тут влтку - одна насолода.
П¶ШОХ¶ДНИЙ МАРШРУТ С. ХР¶ННИКИ
¶сторя Демидвського краю сяга пероду неолту й несе тамницю вльбарсько культури схдно-германських племен готв та диву сучасникв шедеврами археологчних знахдок. Уперше мсцевсть, що дала назву майбутньому районному центру Демидвка, документально засвдчена у 1472 р. пд назвою Демидв. На початку ХV¶¶ ст. тут було невеличке поселення, яке належало кльком помщикам. У 1795 р. ця територя ввйшла до складу Росйсько держави. А пд час перепису населення в 1797 р. поселенню, де проживало близько 679 чол., надано статус мстечка. Протягом 1915-1916 рр. ця територя клька разв переходила з рук в руки вйськ Австо-Угорщини та Рос. Соцально економчн змни в повсякденне життя регону внесла Лютнева революця 1917 р. вже у счн 1918 р. була проголошена радянська влада, яка протрималася три роки. У 1921 р. згдно з Ризьким мирним договором захдноукранськ земл, зокрема демидвськ, увйшли до складу Польщ, а в 1939 р., внаслдок тамного договору мж Нмеччиною та Радянським Союзом - до складу Радянського Союзу. З утворенням Рвненсько област Демидвка ста одним з районних центрв. З 1941 р. до 1944 р. край був окупований гтлервськими вйськами, а весною 1944 р. радянськ вйська 1-го Укранського фронту принесли жителям району довгоочкуване визволення. В 1962 р. Демидвський район розформували, а його територя ввйшла до складу Млинвського району. Проте 22 вересня 1995 року, згдно з Постановою Верховно Ради Украни ЂЂЂ 346/95-ВР, знову створено Демидвський район. Сьогодн Демидвка належить до найбльш розвинених районних центрв област. Велика кльксть випускникв Демидвсько школи-лцею обймають кервн посади в органах влади як мсцевого, так на державного рвнв. А учн з дня заснування школи до сьогодн посдають перш мсця на обласних загальноукранських олмпадах. У район швидких темпв розвитку набрали малий середнй бзнес, меблева галузь, фермерське господарство, торгвля.Мальовнич пейзаж лсв рк, багатство флори фауни, гостиннсть мсцевих жителв високий рвень сервсу роблять Демидвський район привабливим для туриств з рзних куточкв нашо крани зарубжних гостей.
Площа територ - 377 кв. км.Чисельнсть населення - 15599 чол.Вдстань до обласного центру шосейними дорогами - 78 км.Рчки - Стир, Жабич.Районний центр - смт Демидвка.Кльксть населених пунктв - 31.
¶сторико-культурна спадщина - Демидовский - Будь в теме!
Комментариев нет:
Отправить комментарий